На цей день подій не запланованоСіченьСічняЛютийЛютогоБерезеньБерезняКвітеньКвітняТравеньТравняЧервеньЧервняЛипеньЛипняСерпеньСерпняВересеньВересняЖовтеньЖовтняЛистопадЛистопадаГруденьГрудня
У межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності IP офісу Практика Суду ЄС презентуємо новий неофіційний переклад судового рішення у справі T-327/16 від 27 червня 2017 року — Aldi Einkauf GmbH & Co. OHG з категорії “Оманливий характер торговельних марок”.
Суть справи:
Компанія Fratelli Polli, SpA подала заявку на реєстрацію торговельної марки "ANTICO CASALE" для товарів і послуг у класах 29, 30 і 35 Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 року, переглянутої та доповненої. Після реєстрації заявленого знаку, Aldi Einkauf GmbH & Co. OHG подала заяву про його недійсність, але ця заява була відхилена відділом з питань анулювання та апеляційною палатою EUIPO.
Fratelli Polli, SpA звертається до суду з проханням анулювати рішення апеляційної палати.
Рішення суду
Заявник вимагав анулювати рішення апеляційної палати та зобов’язати Відомство з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) сплатити витрати. Своєю чергою EUIPO стверджувало, що суд має відхилити позов заявника і зобов'язати його сплатити витрати.
Суд відхилив позов та зобов'язав Aldi Einkauf GmbH & Co. OHG понести витрати.
Ознайомитись з повним неофіційним перекладом рішення суду можна за посиланням:
ІР офіс спільно з Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) провели спеціалізований захід для викладачів Державного торговельно-економічного університету (ДТЕУ), присвячений Всесвітньому дню боротьби з підробками, в межах національної просвітницької кампанії “Дні боротьби з підробками та піратством в Україні”.
Спеціалізований захід для викладачів направлений на просвіту щодо IP прав, оскільки захищені і зареєстровані об’єкти інтелектуальної власності забезпечують ринкову конкурентоздатність товарів і послуг їх правовласників та капіталізацію бізнесу в цілому, є запорукою успішного економічного розвитку нашої держави.
Боротьба з контрафактом – це не лише питання поваги до прав інтелектуальної власності і свідомої позиції споживачів, але й протидія фінансуванню організованої злочинності за мовчазної згоди суспільства.
Модератором заходу виступила Анна Гуржій, доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДТЕУ.
Анна Гуржій
Зі вступною промовою до учасників заходу звернулася директорка українського IP офісу Олена Орлюк:
“Один із напрямів роботи українського IP офісу - це просвітництво, спрямоване на дуже широке коло цільової аудиторії. Звісно, ми, як країна, зацікавлені у тому, аби мати багато кваліфікованих фахівців у сфері інтелектуальної власності, однак не менше зацікавлені у тому, щоб суспільство розуміло, чому інтелектуальну власність треба поважати. Саме тому активно працюємо з університетами: студенти, які незабаром будуть виходити на професійні ринки, мають розуміти, чому порушення IP прав - це неправильно. А також розуміти, які негативні наслідки можуть тягнути за собою придбання контрафактних товарів чи споживання піратської продукції”.
Олена Орлюк
Відео спеціалізованого заходу “Українці проти контрафакту” дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
Очільниця IP офісу переконана у тому, що суспільству необхідно усвідомити можливі негативні наслідки та розвивати культуру розпізнавання підробок:
“Якщо ми прагнемо будувати країну, яка мріє після війни йти інноваційним шляхом розвитку, то маємо забезпечити високий рівень поваги, охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Україна може бути привабливою в очах іноземних інвесторів та національних бізнесів тоді, коли забезпечить дотримання IP прав - і через призму високого рівня охорони, і через ефективні процедури захисту. Задля побудови суспільства, яке поважає свободи, зокрема свободу творчості та її результатів, ми маємо вкладати сили у просвітницькі кампанії та максимально популяризувати знання”.
Вітаючи учасників, Наталія Притульська, перший проректор з науково-педагогічної роботи ДТЕУ, наголосила на важливості таких просвітницьких заходів:
“Для студентів, викладачів та тих, хто оперує поняттями інтелектуальної власності, дуже важливо мати здорове середовище. Як університет ми продукуємо велику кількість різних об’єктів інтелектуальної власності, тому нам важливо знати як розвивається IP сфера, особливо в контексті того, як міжнародна спільнота прискіпливо ставиться до дотримання норм у цій галузі та збереження традицій правозастосування”.
Наталія Притульська
До присутніх також звернувся директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) Олександр Пахаренко, який акцентував на важливості підвищення обізнаності всіх членів суспільства щодо масштабів проблеми:
“Підробки існують в усіх галузях промисловості і стосуються всіх об'єктів прав інтелектуальної власності. Підвищення рівня обізнаності споживачів щодо масштабів проблеми виробництва та продажу контрафактних та піратських товарів є одним із ефективних шляхів боротьби із цією злочинною загрозою, тому що боротьба не може бути ефективною без широкої підтримки суспільством”, - зауважив спікер.
Олександр Пахаренко
Головний меседж UAACP такий: український споживач повинен усвідомити, що, купуючи контрафактний товар, можна не тільки нашкодити своєму здоров'ю, а й своїми діями підтримати тіньовий бізнес і організовану злочинність. А від цього страждає економіка нашої країни, безпека, екологія та благополуччя кожного з нас. Головне завдання - виховати в суспільстві нульову толерантність до придбання підробок і в результаті змінити свідомість споживачів на користь оригінальних товарів.
“Час змін настав: кожен з нас має займати активну позицію у боротьбі з підробками. Свідома відмова від купівлі контрафактних товарів починається із себе. “Поважай себе - купуй оригінал!” - це гасло повинно стати в ці безпрецедентні кризові часи єдино можливим вибором кожного українця”, - закликав Олександр Пахаренко.
Колегу підтримала Вероніка Березанська, координатор з підтримки громадських проєктів UAACP, яка серед іншого наголосила, що лише спільними зусиллями митних, правоохоронних, експертних, судових органів, правовласників, усіх зацікавлених осіб можна запобігти ще більшому розповсюдженню злочинної загрози, якою є виробництво і продаж контрафактної продукції.
“Це треба робити за рахунок: припинення незаконних виробництв; відслідковування «ланцюгів поставок» і призупинення контрафактної продукції на митному кордоні; удосконалення системи судового переслідування та ліквідації незаконних мереж і підвищення рівня обізнаності споживачів щодо масштабів проблеми виробництва й продажу контрафактних товарів”, - акцентувала Березанська.
Саме на останньому способі боротьби із контрафактом і була зосереджена презентація представниці UAACP, з якою можна ознайомитись за посиланням:
З презентацією на тему “Світова система охорони прав інтелектуальної власності. Роль ІР офісу в системі охорони інтелектуальної власності” виступила Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження за порушеннями прав інтелектуальної власності (IPR) ІР офісу.
Вона розповіла про те, яку роль у захисті IP прав відіграють ВОІВ, Європейське патентне відомство, EUIPO та інші національні і регіональні відомства.
Детальніше із презентацією можна ознайомитись за посиланням:
Також Олександра Косенко закликала усіх бажаючих долучитись до анонімного опитування“Дослідження думки громадськості щодо обізнаності з правами та об’єктами інтелектуальної власності та придбання контрафактних товарів” за посиланням.
“Це дослідження проводиться протягом усього 2024 року і на основі отриманих даних будуть зроблені висновки щодо аспектів споживання підробок українцями та напрацьовані практичні рекомендації щодо боротьби із контрафактом”, - зазначила очільниця Центру спостереження IPR.
Щоб обрати належну стратегію охорони творчих результатів, потрібно правильно ідентифікувати, які саме об’єкти права інтелектуальної власності створено. На цьому наголосила Вікторія Дмитренко, представниця National IP& Innovations Hub ІР офісу, у своїй доповіді “Огляд об’єктів права інтелектуальної власності: коротко про головне”:
“Творчі результати — це те, що ми весь час створюємо, зокрема й студенти, викладачі закладів вищої освіти. Розуміння, що наші результати матимуть надійну правову охорону сприятиме подальшій творчості, що позитивно впливатиме на розвиток економіки. Тому, перш за все, ми маємо розуміти, що створюємо і як це можна охороняти, щоб мінімізувати порушення наших прав та законних інтересів недобросовісними особами”.
Також Вікторія Дмитренко розповіла про:
формування культури поваги до інтелектуальної власності (зокрема й потребу відновлення в ЗВО обовʼязкового компонента з інтелектуальної власності за всіма спеціальностями);
класифікацію обʼєктів інтелектуальної власності, їх ідентифікацію та правову охорону;
комплексну охорону результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
субʼєктів права інтелектуальної власності та зміст їх прав;
охорону обʼєктів авторського права у закладах вищої освіти.
З детальною презентацією “Огляд об’єктів права інтелектуальної власності: коротко про головне“ можна ознайомитись за посиланням:
Довідково:
Світова спільнота відзначала “Всесвітній день боротьби з підробками”, започаткований у 1999 році Всесвітньою групою з боротьби з підробками (GACG Network), 5 червня.
Україна долучилася до цього просвітницького руху у 2012 році, запустивши за ініціативи Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством та за підтримки державних органів та організацій системи інтелектуальної власності безстрокову національну просвітницьку кампанію “Дні боротьби з підробками та піратством в Україні”.
IP офіс (УКРНОІВІ) пояснює ключові зміни щодо реєстрації представників у справах інтелектуальної власності та звертається до патентних повірених з проханням підтвердити відомості, які містяться в Реєстрі, та надати додаткову інформацію.
11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.2024 за № 263/41608 (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2024., № 23 (11.03.2024), ст. 1495).
Цим наказом затверджено нову редакцію Положення про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) (далі – Положення).
Пунктом 5 Положення передбачено, що запис про реєстрацію патентного повіреного в Державному реєстрі представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) (далі - Реєстр) містить відомості про:
реєстраційний номер, який є номером свідоцтва;
дату реєстрації патентного повіреного в Реєстрі;
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) патентного повіреного;
стать;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
дату та номер рішення Атестаційної комісії;
спеціалізацію діяльності патентного повіреного;
адресу для листування, номер телефону, адресу електронної пошти;
місце роботи та посаду (за наявності);
участь у громадських організаціях патентних повірених (за наявності);
зупинення, поновлення та припинення права на зайняття діяльністю патентного повіреного;
застосування до патентного повіреного заходу у вигляді персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
підвищення рівня професійної компетентності;
дату актуалізації відомостей.
Згідно з пунктом 10 Положення:
з метою актуалізації відомостей про патентних повірених, що містяться в Реєстрі, УКРНОІВІ звертається до патентного повіреного за адресою, зазначеною в Реєстрі, з вимогою підтвердити ці відомості;
патентний повірений повинен надати запитувану інформацію в паперовій або електронній формі протягом дев'яноста календарних днів з дати отримання запиту;
у разі якщо патентний повірений не надав запитувану інформацію, УКРНОІВІ надсилає йому повторну вимогу щодо актуалізації відомостей про нього;
патентний повірений повинен надати запитувану інформацію протягом шістдесяти календарних днів з дати отримання запиту;
у разі якщо патентний повірений не надав у встановлений строк запитувану інформацію, УКРНОІВІ надсилає скаргу до Апеляційної комісії.
Ураховуючи зазначене, керуючись пунктом 10 Положення, УКРНОІВІ звертається до патентних повірених з проханням підтвердити відомості, які містяться в Реєстрі, та надати додаткову інформацію про:
стать;
РНОКПП або номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
участь у громадських організаціях патентних повірених (за наявності);
підвищення рівня професійної компетентності.
При цьому також пропонуємо надати до УКРНОІВІ згоду на обробку персональних даних (форма додається), яка може бути підписана з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Принагідно інформуємо про те, що УКРНОІВІ розміщатиме англомовну версію відомостей про патентного повіреного на своєму офіційному вебсайті. Для цього Ви маєте можливість надати англійською мовою відомості, які містяться в Реєстрі.
Також зазначаємо, що:
адреса для листування має бути зазначена наступним чином: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири/офісу; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс;
номер телефону має бути зазначено наступним чином: мобільний – +код країни (код мобільного оператора) номер телефона; міський – + код країни (код міста) номер телефона;
в адресі електронної пошти не припускаються адреси доменів *.ru, *.by;
при зазначенні місця роботи – найменування організації має відповідати її найменуванню, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та містити код ЄДРПОУ.
Форму згоди на обробку персональних даних можна завантажити - за посиланням.
Наскільки інтелектуальна власність важлива для сфери ІТ, механізми комерціалізації розробок і виходи на світові ринки. Ці теми (і не тільки) розкрили фахівці ІР офісу під час воркшопів в українських вишах: НАУ та "Дніпровська політехніка". Заходи провели в межах реалізації міжнародного проєкту TISC в Україні.
НАУ: воркшоп “Роль IP в IT-індустрії”
Чому питання управління інтелектуальними активами має стати пріоритетом для кожного учасника ІТ-індустрії, на що звернути увагу при створенні інноваційного IT-стартапу та які особливості охорони, захисту і комерціалізації IP прав? Про це йшлося під час воркшопу “Роль IP в IT-індустрії” для студентів, аспірантів та викладачів Національного авіаційного університету.
Анастасія Ярмолюк
“Ефективна охорона прав інтелектуальної власності є невід’ємним елементом успіху в ІТ-індустрії, де комп’ютерні програми, алгоритми та код є основними продуктами. У цьому середовищі критично важливо знати, як ефективно захистити права на свої інноваційні розробки та зберегти конкурентні переваги. Ігнорування питань інтелектуальної власності в ІТ-секторі може стати фатальною помилкою”, – зауважила Анастасія Ярмолюк, начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) IP офісу.
Юліана Зух
“Сьогодні IP-права є найціннішим активом для IT-компаній і розробників. Комп'ютерні програми, алгоритми, бази даних, дизайн інтерфейсів – все це результати інтелектуальної, творчої діяльності, права на які потребують належної охорони”, – акцентувала Юліана Зух, професіонал з інноваційної діяльності відділу розвитку мережі TISC IP офісу.
Презентація Анастасії Ярмолюк та Юліани Зух - за посиланням:
“Інноваційне підприємництво – це шлях до створення нових ринків та революційних продуктів, які змінюють світ. Однак без належного захисту інтелектуальної власності навіть найгеніальніші ідеї можуть бути вкрадені чи скопійовані”, – наголосила Марина Зенова, начальниця відділу розвитку інноваційної екосистеми ІР офісу.
“Рано чи пізно кожен розробник стикається з питанням ліцензування своїх розробок. Більш менш зрозуміло, коли розробляється комерційний продукт із закритим кодом. Але коли розробник бажає поширювати програму, плагін або бібліотеку класів безкоштовно і з відкритими кодами, то можуть виникнути труднощі, тому що в природі існує безліч подібних ліцензій”, – резюмувала Катерина Саділова-Мілашевська, професіонал з інтелектуальної власності відділу розвитку мережі TISC IP офісу.
Катерина Саділова-Мілашевська
Презентація Катерини Саділової-Мілашевської - за посиланням:
Менторські програми для вишів: Дніпровська політехніка та інші
Як вивести на світовий ринок свої розробки, комерціалізувати їх і захистити? Про це йшлося на вебінарі “Міжнародне патентування на різних стадіях готовності інновацій в діяльності українських стартапів”. У ньому взяли участь 5 провідних українських вишів:
Львівський національний університет імені Івана Франка,
Національний університет "Полтавська політехніка" імені Юрія Кондратюка".
Серед яких є представники мережі TISC в Україні.
Вебінар відбувся за участі Регіонального Інноваційного Хабу #dniprotech, National IP&Innovations Hub та мережі TISC в Україні у межах менторської програми проєкту HIVE "HEI Innovation for Knowledge Intensive Entrepreneurship" Дніпро-Львів-Чернівці-Запоріжжя-Полтава.
“Ефективна стратегія міжнародної реєстрації прав на винаходи та корисні моделі, адаптована до стадії готовності інновації (TRL), є критичним фактором у забезпеченні патентної чистоти, мінімізації ризиків інфрінджменту та оптимізації вартості портфеля інтелектуальної власності українських стартапів на глобальному ринку для визначення обсягу залучення фінансування, при розрахунку залучення необхідного фінансування для функціонування стартапу”, – зазначив Ігор Шевченко, заступник начальника відділу аналізу інноваційних показників та патентної інформації ІР офісу.
“Міжнародна реєстрація торговельної марки ‒ це інвестиція в майбутнє вашого стартапу. На ранніх стадіях вона закладає фундамент бренду, на етапі масштабування сприяє виходу на міжнародний ринок. Не чекайте, поки ваш стартап стане світовим брендом. Робіть це вже зараз, реєструючи права на торговельну марку на міжнародному рівні”, – акцентував Дмитро Кондик, провідний експерт відділу міжнародних реєстрацій торговельних марок ІР офісу.
“У сфері military-tech міжнародна реєстрація прав на об’єкти інтелектуальної власності – це стратегічний крок. Однак для цієї галузі важливо розуміти ряд особливостей, головними з яких є фактор секретності та значний контроль держави через стратегічність цього напряму. Загалом IP стратегія для military-tech стартапів сприяє покращенню можливостей для комерціалізації прав на оборонні інновації, збільшення потенціалу українського оборонно-промислового комплексу”, ‒ підкреслив Євген Головач, провідний професіонал з інтелектуальної власності IP офісу.
Проєкт HIVE спрямований на підвищення інноваційного та підприємницького потенціалу партнерів проєкту шляхом налагодження зв’язків та обміну найкращими практиками, виявленими на національному та міжнародному рівнях. Проєкт спрямований на розширення комерціалізації та впровадження інституційних змін у вищій освіті шляхом реалізації спільно розробленого Плану дій “Інноваційне бачення” з перспективою до 2030 року.
Яким є стан сфери інтелектуальної власності в оборонній галузі? Як в Україні розвивається інноваційна екосистема? Які питання інтелектуальної власності виникають на перетині регулювання штучного інтелекту?
Ці та інші питання досліджувалися під час другої сесії Х Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF-2024), присвяченої ІР технологіям та інноваціям.
.
Про розвиток інноваційної екосистеми України, а також ключові проєкти National IP&Innovations Hub розповіла начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісуОльга Кронда.
“Сьогодні існує величезна проблема з комерціалізацією прав інтелекутальної власності. І такий інноваційний простір, яким є IP&Innovations Hub, - якраз працює для того, щоб допомогти винахідникам, інноваторам, креаторам комерціалізувати результати своєї інтелектуальної власності. При цьому ІP&Innovations Hub співпрацює з усіма основними стейкхолдерами інноваційної екосистеми. Особливо пріоритетною для нас є співпраця з ІР спільнотою - патентними повіреними, адвокатами, адже розбудова інноваційної екосистеми - це наше спільне завдання”, - переконана спікерка.
Аналізуючи статистику з консультативної допомоги заявкам, Ольга Кронда зазначила, що до ІР офісу уже починають звертатися за консультаціями з інноваційної діяльності, а також щодо грантової підтримки:
“Бізнесу має бути вигідно прийти до університету та науковців з певною проблематикою, яку може бути вирішено за допомогою розробки чи винаходу. Науковцям має бути вигідно розробляти такі технологічні рішення, щоб потім забезпечити їм охорону, комерціалізацію та трансфер технології. На жаль, в Україні ситуація поки далека від ідеальної картинки інноваційного світу. Українські університети розробляють вражаючі винаходи, але не реєструють їх, не забезпечують правову охорону та захист, відтак, не відбувається комерціалізація. Розробки не мають залишатися в стінах університетів. І ІР офіс працює над цим”, - сказала представниця ІР офісу.
Ольга Кронда зазначила про те, що ІP&Innovations Hub розроблено регіональні інноваційні мапи. Одним із ключових проєктів на сьогодні є розвиток регіональних інноваційних хабів:
“У цьому є велика потреба, адже регіонам дуже бракує ІР спільноти та профільної комунікації. Тому ми хочемо об'єднати навколо цих регіональних хабів інтелектуальну та інноваційну спільноту. Найближчим часом буде відкрито такий перший регіональний хаб”, - анонсувала спікерка.
Якими є тенденції вирішення ІР спорів в Україні? Якою є ситуація з призначенням та оцінкою судових експертиз в ІР сфері? Зрештою, якими є світові тенденції застосування інновацій для захисту ІР прав? Про це йшлося під час третьої сесії IPF-2024 за участю заступника директора ІР офісу Владислава Білоцького.
Він розповів про нові технології, які, швидше за все, найближчим часом будуть імплементовані для боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності. За його словами, ці речі будуть відображені також у Національній стратегії розвитку ІР сфери на період до 2030 року, адже прогрес не стоїть на місці, і нові виклики потребують нових рішень.
“Сьогодні деякі новітні технології застосовуються для ефективнішого захисту. Вдалим прикладом є Європейська платформа онлайн-вирішення спорів (ODR), створена Європейською Комісією. Платформа доступна для користувачів з ЄС, Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну. Вона надає можливість вирішити конфлікти безпосередньо з іншою стороною або за допомогою нейтральних третіх осіб, які допомагають вирішувати спори менш витратним і швидшим способом, ніж судове провадження”, - зазначив Владислав Білоцький. Крім того, у світі уже створюються спеціалізовані інтернет-суди для розгляду справ, пов'язаних з інтелектуальною власністю.
Окрім того, платформи електронної комерції демонструють власні інструменти для боротьби з підробками та захисту брендів. Найяскравішим прикладом є Amazon, який використовує свою платформу для захисту інтелектуальної власності. Ця платформа називається Amazon Brand Services.
Серед міжнародних інструментів для боротьби з підробками спікер виділив такі:
Entrupy - технологія автентифікації визначення автентичності матеріалів, зокрема шкіри, тканини, дерева, паперу, металу
Certilogo - спеціалізується на аутентифікації брендів та захисті від підробок
SnapDragon - для боротьби з онлайн-продажем підробок за допомогою зареєстрованих інтелектуальних прав.
“Також в сфері інтелектуальної власності активно використовуються блокчейн рішення. Наприклад, у своїй роботі блокчейн використовує EUIPO. Деякі країни через блокчейн передають дані зі своїх реєстрів. Блокчейн дозволяє додатково захистити дані”, - зазначив заступник директора ІР офісу.
Владислав Білоцький запевнив, що ІР офіс з часом також планує запроваджувати такі новітні технології для вирішення нагальних питань у сфері інтелектуальної власності.
IPF-2024 організовано 5 червня 2024 року видавництвом “Юридична практика” за підтримки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).
У Києві проходить Х Міжнародний форум з інтелектуальної власності (IPF-2024), організований видавництвом “Юридична практика” за підтримки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).
Про стратегічні напрями розвитку ІР сфери в Україні під час відкритого інтерв’ю розповіла очільниця ІР офісу Олена Орлюк. Ведучим інтерв’ю виступив керуючий партнер Mamunya IP Олександр Мамуня.
Олена Орлюк та Олександр Мамуня
Інтерв’юер поцікавився ходом секторальних обговорень проєкту Національної стратегії розвитку ІР сфери та фідбеком від професійної спільноти. Олена Орлюк відповіла, що в цілому задоволена зворотнім зв’язком щодо проєкту Національної стратегії:
“На сьогодні відбулося сім секторальних обговорень щодо інноваційної екосистеми та економіки інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав, промислової власності. До цих секторальних обговорень загалом долучилося 430 учасників. Ми зацікавлені працювати над проєктом стратегії доти, доки не буде знайдений компроміс між усіма зацікавленими сторонами, адже наша мета - розробити максимально дієвий документ”, - запевнила Олена Орлюк.
Обговорюючи законодавчі ініціативи щодо поновлення окремих строків реєстрації та чинності прав інтелектуальної власності, очільниця ІР офісу висловила думку про те, що Закон України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" може бути скасовано, адже він виконав своє стратегічне завдання:
“Цей Закон було прийнято дуже вчасно, адже у березні 2022 року в період абсолютної невизначеності треба було забезпечити хоча б мінімальний захист на законодавчому рівні. Зараз бізнес адаптувався під виклики триваючої війни, зовнішні обставини також стали більш-менш зрозумілими, тому закон не має гальмувати можливості для розвитку бізнесу, якому і так нелегко. Водночас мають бути прописані перехідні положення, наприклад, щодо Апеляційної палати”, - вважає очільниця IP офісу.
Олена Орлюк зазначила, що наразі на розгляді в Апеляційній палаті знаходяться 184 справи. Вона додала, що роботу Апеляційної палати буде відновлено після погодження складу палати Міністерством економіки України та затвердження його наказом УКРНОІВІ.
“Саме з запуском роботи Апеляційної палати, а також зі стартом роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності можна буде говорити про реалізацію інституційної реформи сфери інтелектуальної власності, адже забезпечення ефективної тріади захисту є частиною цієї реформи”, - констатувала очільниця ІР офісу.
Також спікерка розповіла про роботу Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, який створений з урахуванням досвіду Європейської обсерваторії з питань порушення IP прав Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO).
“ІР офіс не може напряму боротися з порушеннями ІР прав, виходячи з наших повноважень. Але ми забезпечили запуск публічної платформи на базі НОІВ, який спроможний об'єднувати правовласників, професійну спільноту, правоохоронні та митні органи, експертизу та фахівців ІР офісу, міжнародних партнерів, громадський сектор тощо. Можна констатувати, що підходи правоохоронних органів до розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних із ІР, уже потроху змінюються, правоохоронці стають відкритішими до комунікації”, - зазначила директорка ІР офісу.
Олександр Мамуня висловив думку, що ІР сфера починає втрачати популярність серед молоді, зокрема на користь ІТ; юридичним компаніям все важче знаходити спеціалізовані кадри. Олена Орлюк поділяє це занепокоєння - на її погляд, зараз наша країна відчуває наслідки “освітньої реформи” 2016 року, за результатами якої ІР була втрачена і як окрема комплексна спеціальність, і як обов’язковий предмет, що викладався у ЗВО на всіх спеціальностях.
“Ці питання також будуть відображені в Національній стратегії розвитку ІР сфери на період до 2030 року. ІР офіс докладає багато зусиль для популяризації сфери, ІР Академія організовує освітні проєкти для школярів, підлітків, студентів, курси з підвищення кваліфікації для педагогів, патентних повірених, адвокатів. Також будемо працювати з суддями. Окремий напрям, яким активно займаємося - це робота з винахідниками, інноваторами, креаторами”, - акцентувала спікерка.
Також Олена Орлюк долучилася до першої панельної дискусії, яка була присвячена ІР інфраструктурі. Очільниця ІР офісу розповіла про ключові виклики ІР сфери в 2024 році.
Серед глобальних світових викликів вона виділила стрімкий технологічний розвиток, розвиток штучного інтелекту та вплив фінансових інструментів.
“Для Європейського Союзу сфера інтелектуальної власності також є великим та постійним викликом, який вимагає руху вперед. Тому для кожної країни, не лише для України, певною проблемою є те, наскільки швидко законодавець може реагувати на потреби практики, які в ІР сфері значною мірою залежать й від технологічного розвитку”, - наголосила спікерка.
Що стосується України, то окрім війни, окрім викликів на шляху набуття повноправного членства в ЄС, наша країна уже сьогодні має подбати про захист прав інноваторів та інвесторів, зокрема, які інвестують в Military Tech.
Вона додала про те, що у світі винахідникам, інноваторам і креаторам також нелегко:
“Це спільне глобальне завдання для усіх: робота над підвищенням культури та популяризації інтелектуальної власності, адже від цього виграє не лише світова економіка, а й кожен із нас”, - резюмуала Олена Орлюк.
Сторони будут спільно розвивати франчайзинг як важливий інструмент комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ).
IP офіс уклав Меморандум про співробітництво з ГО "Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу". Підписи під документом поставили заступник директора IP офісу Ігор Паренчук та голова директорату Асоціації Андрій Кривонос.
Виходячи із спільного розуміння важливості міцних зв’язків між державою, бізнесом та суспільством, сторони погодили основи співпраці у сфері розвитку франчайзингу як важливого інструмента комерціалізації ОПІВ.
Команди IP офісу та Асоціації роботодавців у галузі франчайзингу домовились про співпрацю.
Ключова мета співробітництва - спільна підтримка підприємницьких ініціатив, розвиток інтелектуальної власності, інновацій, технологій та популяризація франчайзингу.
“Враховуючи те, що з усіх видів договірних відносин, заснованих на передачі комплексу виключних прав на ОПІВ, договір комерційної концесії (франчайзингу) є найбільш перспективним та ефективним засобом ведення бізнесу, ми маємо розуміння того, наскільки реєстрація інтелектуальної власності є важливим етапом у створенні франчайзингових мереж. Це дозволяє захистити бренд та права ІВ як невід’ємну складову бізнесу. Тож ми докладемо зусиль, аби популяризувати цю бізнес-модель”, - зазначив заступник директора IP офісу Ігор Паренчук.
Реалізовувати співробітництво планується за такими основними напрямами:
розробка і реалізація проєктів пов’язаних із франчайзингом;
надання консультацій з питань охорони і захисту прав ІВ;
підвищення рівня обізнаності суспільства у сфері франчайзингу, зокрема з питань укладення договорів комерційної концесії (франчайзингу) та використання об’єктів права ІВ як необхідної складової такого договору;
аналіз та підготовка рекомендацій щодо договорів франчайзингу;
об’єднання зусиль стосовно розробки рекомендацій із вдосконалення законодавства України, яке регулює діяльність бізнесу у франчайзинговій індустрії та ін.
Меморандум набуває чинності з моменту підписання і діятиме впродовж п’яти років.
Довідково:
Франчайзинг – це бізнес-модель, у якій власник майнових прав інтелектуальної власності (франчайзер) на підставі договору на платній основі передає іншому суб’єкту (франчайзі) для використання в його підприємницькій діяльності виключні права на об’єкти інтелектуальної власності, найчастіше торговельні марки, фірмове найменування та комерційну таємницю (ноу-хау), особистий комерційний досвід та ділову репутацію (гудвіл).
Асоціація франчайзингу України є членом Всесвітньої франчайзингової мережі (World Franchise Network), головна мета якої – налагодити зв’язок між провідними світовими органами франчайзингу та, у свою чергу, інформувати аудиторію Global Franchise про найбільші міжнародні оновлення у світі франчайзингу.
23-річний винахідник Валентин Фречка розробив технологію, завдяки якій можна виробляти одну тонну целюлози з 2,3 тонни опалого листя, для чого в іншому випадку потрібно було б вирубати 17 дерев. 9 липня українець побореться за Премію для молодих винахідників з голландською фіналісткою та командою з Тунісу.
За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), целюлозно-паперова промисловість є одним із найбільших промислових секторів у світі та має величезний вплив на ліси на планеті. Цей сектор споживає 13–15% загального обсягу деревини та використовує 33–40% усієї промислової деревини, що продається у всьому світі.
У пошуках більш екологічно безпечних рішень для виробництва паперу 23-річний український винахідник Валентин Фречка розробив технологію переробки опалого листя на папір. Фречка став фіналістом Премії для молодих винахідників European Inventor Award 2024 на знак визнання його перспективної роботи в галузі циркулярної економіки та в напрямі реалізації однієї з Цілей сталого розвитку ООН. Він був обраний з-поміж понад 550 кандидатів для участі у конкурсі в цьому році.
Використання нової технології переробки опалого листя на папір
Відомо, що вирубування дерев в усьому світі значно посилює кліматичні зміни, збільшуючи рівень забруднення повітря, спричиняючи втрату біорізноманіття та порушуючи кругообіг води. Глобальне потепління також призводить до таких проблем, як ерозія ґрунтів та зменшення доступності прісної води. Втрата дерев збільшує витрати на подолання екологічних проблем, як-от повені.
У 2021 році Валентин Фречка заснував компанію Releaf Paper з метою комерціалізації процесу. Компанія отримує листя від міських рад і використовує ці потенційні відходи для виробництва біологічно розкладної та придатної для вторинної переробки паперової продукції.
Технологія представляє зручний та економічно ефективний спосіб управління органічними відходами в містах, збереження дерев, уникнення викидів парникових газів, що утворюються під час розкладання листя, і пропонує екологічно чисті альтернативні варіанти упаковки, що сприяє зменшенню відходів. Компанія Releaf Paper може виробляти одну тонну целюлози з 2,3 тонни опалого листя, при тому що для вироблення такої кількості целюлози в іншому випадку потрібно було б вирубати 17 дерев.
Компанія Releaf Paper використовує запатентовану інноваційну технологію для переробки опалого листя в екологічно безпечний папір без сульфатів, сульфітів або хлору. Листя проходить ретельне очищення та хіміко-механічну обробку, що включає подрібнення та розм'якшення високим тиском і парою. Цей процес дозволяє ефективно ізолювати волокна, отримуючи целюлозу, схожу на деревну целюлозу, яка потім поєднується з біонаповнювачами для створення паперових рулонів для різних продуктів, як-от паперові пакети, картон і гофровані коробки.
Компанія, що має офіси в Парижі та Києві, також переробляє частину відходів на добрива і потім знову передає їх містам. У майбутньому компанія Фречки прагне працювати з біологічними відходами фруктових дерев, як-от листя тропічних рослин, наприклад, ананасів, бананів та юки, а також з біологічними відходами сільськогосподарського виробництва.
Натхненний прагненням захистити природу
Фречка народився і виріс у селі Сокирниця, де його виховували бабуся з дідусем, змалку проявляв невгамовну допитливість до природи і життя. У 16 років, під час походу в Карпати, у нього з'явилася ідея боротися з вирубкою лісів шляхом переробки опалого листя, роблячи його цінним ресурсом для виробництва паперу, а також зменшуючи викиди вуглецю, що виникають в результаті розкладання. Він став членом Малої академії наук України та почав свій шлях до власного винаходу.
«Releaf — це чудовий приклад того, що відбувається, коли досвід, натхнення, знання поєднуються в потрібний момент у потрібному місці. Використання листя для виробництва паперу - це можливість, якої раніше не існувало, і це був наш шанс зробити щось значуще, усвідомлюючи, що ця технологія може допомогти майбутнім поколінням, водночас зберігаючи життєздатність української технологічної екосистеми», – розповідає Валентин Фречка.
Валентин Фречка
Releaf Paper отримала підтримку WWF і Canopy Planet у 2021 році. Наразі Фречка живе у Франції, разом зі своїм партнером знайшовши нову стратегію розширення можливостей компанії в Європі. Виробництво паперу з листя здійснюється шляхом аутсорсингу з України, а Releaf продає свою продукцію в багатьох європейських країнах, маючи багатьох відомих клієнтів серед міжнародних брендів і виробників споживчих товарів.
Використовуючи нову технологію для вирішення проблеми рослинних відходів у містах і запобігання знищенню лісів, Releaf Paper сприяє досягненню Цілям сталого розвитку ООН: № 9 (промисловість, інновації та інфраструктура) і № 12 (відповідальне споживання та виробництво).
Довідково:
Українця Валентина Фречка названо одним із трьох фіналістів Премії для молодих винахідників цьогорічної European Inventor Award, яка відзначає видатних винахідників віком до 30 років.Інші фіналісти:
команда туніських винахідників — Хавла Бен Ахмед (Khaoula Ben Ahmed), Гофран Яарі (Ghofrane Ayari), Сулейма Бен Теміме (Souleima Ben Temime) і Сірін Яарі (Sirine Ayari), які розробили «розумне» рішення для керування кріслом колісним, щоб люди з важкою формою інвалідності могли пересуватися самостійно,
Фіналісти з Тунісу
голландка Рошель Німейер (Rochelle Niemeijer), чия портативна тест-система для швидкої ідентифікації бактеріальних інфекцій може значно допомогти у боротьбі зі стійкістю до антибіотиків.
Рошель Німейер - фіналістка з Голландії
Переможців European Inventor Award та Премії для молодих винахідників 2024 року буде оголошено під час церемонії, яка транслюватиметься в прямому ефірі з Мальти 9 липня 2024 року.
Дізнайтеся більше про значення винаходу, технологію та біографію винахідника тут.
Про Премію для молодих винахідників
Європейське патентне відомство заснувало Премію для молодих винахідників у 2021 році, щоб надихнути наступне покоління винахідників. Премія, що призначена для винахідників віком до 30 років з усього світу, відзначає ініціативи, які використовують технології для сприяння досягненню Цілей сталого розвитку ООН. Переможець отримає 20 000 євро, фіналісти, які займуть друге та третє місце, - 10 000 та 5 000 євро відповідно.
Про European Inventor Award
European Inventor Award - одна з найпрестижніших європейських премій у галузі інновацій. Започаткована Європейським патентним відомством у 2006 році, ця премія відзначає окремих осіб та команди, які знайшли шляхи вирішення найбільших викликів сучасності. Фіналістів і переможців обирає незалежне журі, до складу якого входять колишні фіналісти премії.
Про ЄПВ
Європейське патентне відомство (ЄПВ), яке налічує 6 300 співробітників, є однією з найбільших державних установ у Європі. ЄПВ зі штаб-квартирою в Мюнхені та офісами в Берліні, Брюсселі, Гаазі та Відні було засновано з метою зміцнення співробітництва в галузі патентів у Європі. Завдяки централізованій процедурі видачі патентів ЄПВ, винахідники можуть отримати надійний захист патентів у 44 країнах, що охоплює ринок з населенням близько 700 мільйонів осіб. ЄПВ також є провідною міжнародною організацією в галузі надання патентної інформації та пошуку патентів.
До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716.
Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:
Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».
З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).
10 червня 2024 року запрошуємо на обговорення проєкту Нацстратегії розвитку сфери ІВ. У фокусі уваги – блок “Захист прав інтелектуальної власності”. Детальніше >>
